Екзегетичний аналіз вбивства Царем іродом Вифлиємських немовлят (Мт.2:16-18)

ЗМІСТ

вступ.........................................................................................................................з

РОЗДІЛ 1. ЦАР ІРОД................................................................................................4

1.1. Мотивація Ірода і спроба знищення Месії....................................................4

1.2. Жорстокосердість Ірода і загальна тенденція..............................................5

1.3. Завершення тиранії Ірода та її зв’язок із Різдвом........................................8

РОЗДІЛ 2. ВБИВСТВО ВІФЛЕЄМСЬКИХ ДІТЕЙ.........................................10

2.1. Віфлеємська трагедія......................................................................................10

2.2 Пророцтва і вказівка на Віфлеєм................................................................... 10

2.3. Релігійні та символічні аспекти....................................................................12

2.4. Контекст зовнішнього світу та реакція Риму............................................12

ВИСНОВКИ.............................................................................................................13

ВСТУП

Біблійний текст про побиття Вифлеємських немовлят, організоване царем Іродом, залишає невиліковний слід у суспільній пам'яті та релігійній історії. Цей акт надзвичайної жорстокості відзначився не лише в рамках Юдеї, але й викликав загальний резонанс за її межами. Його трагічний характер не тільки вказує на події конкретного часу, але й розкриває характер самого Ірода та дух епохи.

Подія побиття вифлеємських немовлят стала центральною темою у християнських свитах, привертаючи увагу як вчених, так і віруючих. Під час загального перепису, коли Вифлеєм став об'єктом особливої уваги, цей жахливий епізод став ще більш виразним і шокуючим. Незгладимий слід побиття немовлят глибоко зачепив суспільну свідомість.

Громадськість того часу реагувала на подію з нестримним обуренням і занепокоєнням. Запитання про причини цього вбивства дітей народжувались не лише в середовищі релігійних колах, але і серед звичайних людей, що свідчило про глибоку незгоду перед насильством, що сталося.

Наступали важкі часи для народу, і волхви, які виявили інтерес до народженого Царя Юдейського, стали катализаторами загального сум'яття та тривоги в Єрусалимі. Їхні питання викликали обурення влади та розголос серед народу, відбиваючи велику нестабільність та паніку, що панувала в той час.

У даній курсовій роботі ми пропонуємо здійснити екзегетичний аналіз цього

біблійного уривку (Мт.2:16-18), спробуємо розкрити його глибокий сенс, взятий

із контексту тогочасного суспільства та політичної обстановки, що дозволить

3

нам краще розуміти та оцінювати вплив цієї події на релігійну та культурну історію.

РОЗДІЛ 1. ЦАР ІРОД

1.1. Мотивація Ірода і спроба знищення Месії

Побиття немовлят у Віфлеємі, організоване Іродом, є актом надзвичайної жорстокості, що не тільки справив сильне враження в Юдеї, а й викликав широкий резонанс за її межами. Ця подія стала не тільки трагічним епізодом у релігійній історії, а й віддзеркаленням характеру самого Ірода і того часу.

Побиття вифлеємських немовлят залишило незгладимий слід у свідомості суспільства. Під час загального перепису, коли Вифлеєм став центром уваги, подія стала ще більш виразною і шокуючою. Люди були вражені жахом і незгодою перед настільки жахливим проявом насильства.

Громадськість не могла залишитися байдужою до такої несправедливості. Загальна цікавість і хвилювання призводили до запитань про причини цього жахливого дітовбивства. Волхви, які прийшли до Єрусалима, ставили питання про народженого Царя Юдейського, викликаючи сум'яття і занепокоєння в місті.

1.2. Жорстокосердість Ірода і загальна тенденція

РОЗДІЛ 2. ВБИВСТВО ВІФЛЕЄМСЬКИХ ДІТЕЙ

2.1. Віфлеємська трагедія

Побиття немовлят у Віфлеємі, описане в Євангелії від Матвія (2:1 -18), являє собою одну з ключових подій у релігійній та історичній перспективах. Ця подія, вписана в контекст різдвяної історії, не тільки підкреслює трагічні наслідки прагнення Ірода зберегти свою владу, а й також надає очікуванню пришестя Царя Юдейського особливої гласності, визначеності та жвавості.

Очікування появи незвичайної події, нової епохи і всесвітнього царя було характерним явищем у різних культурах ірода стародавнього світу. Іудейські, грецькі та римські письменники свідчать про тривожне очікування чогось видатного.

2.2 Пророцтва і вказівка на Віфлеєм

Первосвященики і книжники, скликані Іродом, вказали на пророцтва,

10

пов'язані з місцем народження майбутнього Царя, саме у Вифлеємі. Ця вказівка була спрямована на те, щоб застерегти Ірода від небезпеки, але замість того, щоб визнати істину, він вирішив позбутися потенційної загрози.

Ірод і його підозри:Характер Ірода, відзначений крайньою жорстокосердістю, став причиною несправедливого і масового вбивства немовлят. Підозрюючи в загрозі своїй владі, він не вагався використовувати крайні методи, включно з убивством своїх власних синів, щоб забезпечити збереження свого становища.

Жорстокосердя як риса особистості Ірода:Жорстокосердість стала невід'ємною рисою особистості Ірода. Його діяння, починаючи з грабежів і вбивств під час вступу до Єрусалиму, закінчуючи побиттям Немовлят у Вифлеємі, свідчать про безжалісність і нелюдяність того часу.

2.3. Релігійні та символічні аспекти

Очікування було укріплене священними передбаченнями глибокої давнини. Ім'я Царя Юдейського викликало тривогу у володарів, особливо в Ірода, який, вочевидь, рано зіткнувся з пророкуваннями про народження Божественного Немовляти.

2.4. Контекст зовнішнього світу та реакція Риму

Вплив юдейських переказів на Ірода проявляється в його довгих прагненнях утримати владу, а також у зв'язку його з поетом Віргілієм і знаменитою еклогою, де пророкується настання золотого віку і народження Божественного Немовляти.

При звістці про народження Царя Юдейського, Ірод відчуває страх і занепокоєння. Його реакція, вжиті ним дії, включно з побиттям немовлят у Віфлеємі, свідчать про його жорстокість і прагнення зберегти владу.

Побиття немовлят у Вифлеємі підтверджує біблійні пророцтва, особливо ті, що згадуються в Євангелії від Матвія (2:6), де цитується пророцтво з Михея (5:2) про народження у Вифлеємі Юдейському Вождя, Який буде керувати

Ізраїлем.

Побиття Іродом немовлят у Вифлеємі стає ключовим епізодом у релігійній історії, що підкреслює трагічні наслідки прагнення до влади і підтверджує пророцтва про пришестя Месії. Ця подія надає очікуванню Царя Юдейського не тільки реальності, а й глибокого символічного сенсу, відображаючи темні боки влади і тяготи боротьби за збереження узурпованих привілеїв.

ВИСНОВКИ

Ті проповіді, які я навів як повчальні приклади збочення Євангелія і віри Христової, не вигадані мною. Всі вони вже сказані іншими людьми, іншими, звичайно ж, словами, але їхня суть та сама. Ми живемо в такий час, коли слова апостола Павла: "Возлюблені! Не всякому духу вірте, але випробовуйте духів, чи вони від Бога, бо багато псевдопророків з'явилося у світі" (Ін. 4:1) мають стати кредом нашого життя. Сіль поступово втрачає свою силу.

Теги