Аскетика

Аскетика - це невід'ємний розділ православного богослов'я, який досліджує процес відродження та зцілення занепалого людського єства в ході здійснення християнського подвижництва. Цей процес включає в себе духовну самодисципліну, молитву, пост та відмову від світських забагань, з метою наближення до Бога і духовного зростання.

Аскетика - розділ православного богослов'я, предметом якого є вивчення процесу відродження, зцілення занепалого людського єства в ході здійснення християнського подвижництва. Аскетика може бути названа наукою про сутність християнського подвижництва. Саме християнське подвижництво іменується аскетизмом. По-перше, Аскетика не є абстрактною, відірваною від духовного життя наукою, але дає знання, які можуть бути затребувані в реальній практичній діяльності християнина. Це пов'язано з тим, що гносеологічним джерелом Аскетики є живий святоотцівський духовний досвід. Тобто Аскетика спирається на знання, передані Церкві християнськими подвижниками (аскетами), які вже пройшли більш-менш тривалий шлях духовного відродження і преображення. Багато з цих знань зафіксовано в аскетичній літературі, багато з них передають усно в рамках духовних традицій, які дбайливо зберігають у монастирях. По-друге, предметом вивчення Аскетики є засоби і способи реалізації людиною свого вищого покликання і призначення, здійснюваного в християнському подвигу за благодатної допомоги згори. У цьому відношенні Аскетика також є особливою наукою, оскільки не обмежується вивченням земної реальності, але розкриває умови належної взаємодії людини з нетварною Божественною благодаттю. Аскетика покликана показати синергійний сенс християнського подвижництва, розкрити його підґрунтя як у людській волі, так і в Божественній. Вона виявляє вишеприродний зміст християнського подвигу, вчить бачити в ньому присутність Бога. Розглядаючи християнський подвиг як живу співпрацю і взаємну дію Бога і людини, Аскетика нерозривно пов'язана з Богопізнанням. Богопізнання ж розкрито в струнких догматичних формулюваннях Церкви. Тому Аскетика тісно пов'язана з Догматичним богослов'ям. Вона заснована на православному догматичному вченні про спасіння, закріпленому в Переданні Церкви. З Аскетикою тісно пов'язане Пастирське богослов'я. Для визначення норм і принципів душпастирства необхідно знати шлях духовного преображення особистості й самому йти ним. Саме тому теоретичне й особливо практичне вивчення християнської аскетики важливе для пастиря церкви.