Місце, роль і значення рукописів Мертвого моря в історії біблійного тексту

вступ.........................................................................................................................з

РОЗДІЛ 1. Класифікація та Різноманітність Рукописів Мертвого моря......4

1.1Класифікація Рукописів.....................................................................................4

1.2. Різноманітність та Назви Рукописів..............................................................6

1.3. Палімпсести та Різноманітність Шарів Тексту...........................................7

1.4. Значення Рукописів для Фіксації Біблійного Тексту.................................8

1.5. Значення для Єврейської Біблії та Старого Заповіту.................................8

РОЗДІЛ 2. Лінгвістичний Аналіз та Датування Рукописів Мертвого моря. 8

2.1. Мовні Особливості Рукописів Мертвого моря.............................................9

2.2 Палеографічний Аналіз та Датування Рукописів........................................9

2.3. Палеоєврейське Письмо та Його Значення..................................................9

2.4. Палеоєврейські Рукописи та Традиції Тексту...........................................10

2.5. Динаміка Розвитку Мови та Письма...........................................................10

ВИСНОВКИ.............................................................................................................10

ВСТУП

Місце, роль і значення рукописів Мертвого моря в історії біблійного тексту є складною та унікальною проблемою для вивчення еволюції Старого Завіту як священного корпусу текстів. Більша частина цих рукописів, знайдених у різних місцях, у тому числі у печерах Кумрана, представляє собою релігійні праці, поділені на категорії "біблійні" і "небіблійні". Особливе увагу викликають "Тфілліни і мезузи", виділені в окрему категорію, та документи нелітературного характеру, що знаходяться в розділах "Документи" і "Листи". Однак, важливо відзначити, що існують рукописи, які не легко класифікувати, знаходячись у групі "Непізнані тексти".

Старий Завіт, як сукупність священних текстів, пройшов складний еволюційний шлях. Якщо раніше біблійна наука використовувала кодекси сім'ї бен Ашер для фіксації тексту, то рукописи Мертвого моря надають можливість вивчення початкових стадій цього процесу. З приблизно 800 рукописів з Кумрана, приблизно 200 можна вважати біблійними, датованими приблизно III століття до РХ. - 70 р. за Р.Х.

Ця унікальна бібліотека, яку належить групі ессейсько-саддукейських (можливо, культового персоналу Єрусалимського Храму), має значущість для розкриття історії як єврейської Біблії, так і Старого Заповіту. Не дивлячись на деякі дискусії та відмітки щодо "сектантського" характеру цих текстів, їхнє дійсне значення для розуміння релігійних та культурних трансформацій у єврейському світі не може бути недооцінене.

Рукописи Мертвого моря, переважно написані єврейською мовою, відкривають перед науковцями можливість вивчення палеографії, визначення датування та розуміння соціокультурного контексту. Зокрема, палеоєврейське письмо, яке зустрічається у лише 12 рукописах, становить окрему цікавинку, враховуючи його використання для виділення божественного імені в біблійних текстах та грецьких перекладах.

У даній курсовій роботі ми розглянемо різноманітні аспекти цих рукописів, включаючи їхню класифікацію, відмінності в письмі, а також їхнє значення для розуміння еволюції біблійного тексту та його ролі в історії.

РОЗДІЛ 1. Класифікація та Різноманітність Рукописів Мертвого моря

1.1Класифікація Рукописів

Більша частина сувоїв Мертвого моря може бути розділена на дві основні

категорії: "біблійні" та "небіблійні". Важливо відзначити, що серед

"небіблійних" рукописів виділені особливі підкатегорії, такі як "Тфілліни і мезузи", "Документи", "Листи" та "Вправи в письмі". Крім того, існує окрема група "Непізнані тексти", яка включає фрагменти, над якими вченим важко встановити чітку класифікацію.

Рукописи Мертвого моря є унікальним археологічним скарбом, що проливає світло на релігійні та культурні аспекти єврейського життя періоду перед нашою ерою. Цей розділ досліджує різноманітність рукописів, їхню класифікацію та особливості, які роблять їх важливим об'єктом дослідження для розуміння історії біблійного тексту.

Більша частина сувоїв Мертвого моря - це релігійні праці, які на нашому веб-сайті поділяються на два типи: "біблійні" і "небіблійні". "Тфілліни і мезузи" виділені в окрему категорію. Документи нелітературного характеру, в основному, папіруси, знайдені не в печерах Кумрана, а в інших місцях, згруповані в розділи "Документи" і "Листи", і в окрему маленьку групу "Вправи в письмі". Є ще й окрема група "Непізнані тексти", куди увійшло безліч фрагментів у жалюгідному стані, які вченим не вдалося віднести до однієї з наявних категорій. Як правило, найменування того чи іншого рукопису відноситься до одного тексту. Однак у деяких випадках одне найменування було присвоєно кільком творам. Іноді причиною цього може бути те, що сувій використали повторно - тобто поверх старого, розмитого або зішкребленого тексту написали новий (т. зв. палімпсест). В інших випадках на лицьовому боці сувою написаний один текст, а на зворотному - інший. Причиною такої класифікації можуть також бути помилки або розбіжності вчених, які не дійшли єдиної думки щодо класифікації досліджуваних фрагментів.

Вивчення рукописів Мертвого моря підкреслює різноманітність текстів та їхню складну класифікацію. Зазвичай, кожен рукопис пов'язується з конкретним текстом, і назви відображають зміст рукопису. Однак у деяких випадках те ж саме ім'я може бути присвоєне кільком різним творам, що свідчить про складнощі в ідентифікації та класифікації.

Старий Завіт, як сукупність священних текстів, пройшов складний еволюційний Якщо біблійна наука раніше була в змозі за допомогою кодексів сім'ї бен Ашер вловити кінець масоретської фіксації тексту, то тепер тексти Мертвого моря дають можливість ознайомитися з початком фіксації тексту. У деяких випадках (Сам, Дан) виявлені рукописи мають бути віднесені до фази формування відповідних книжок або ж до періоду, що слідує безпосередньо за нею. Із приблизно 800 рукописів із Кумрана бл. 200 є у вузькому сенсі біблійними. Вони датуються кін. III ст. до Р.Х. - 70 р. за Р.Х.

Ця багата бібліотека ессейсько-саддукейської групи (можливо, культового персоналу Єрусалимського Храму, який тимчасово залишив храмове служіння на знак протесту проти еллінізаторських тенденцій у Храмі) має величезну цінність для прояснення історії тексту як єврейської Біблії, так і Старого Заповіту. Зневажливо характеризуючи ці писання як "сектантські", багато вчених (М. Грінберг, Б. К'єза) недооцінюють дійсне значення цієї громади.

У більшості випадків рукописи Кумрана написані єврейською мовою, головним чином "ассірійським" квадратним письмом. Це можна вважати стандартом. Спираючись на спостереження за тим, як шрифт (форма літер, почерк тощо) з плином часу змінюється, за допомогою палеографічного методу (Ф. М. Кросс) вдалося дати відносно точне датування цих рукописів.

Особливу цікавість викликають палімпсести - рукописи, де новий текст був написаний поверх старого, розмитого чи зішкребленого. Це може призвести до того, що одне і те саме ім'я може походити від текстів різних етапів та авторів. Крім того, рукописи, де на лицьовому боці написаний один текст, а на зворотному - інший, розкривають різноманітність шарів тексту та їхню складність.

З багатьох рукописів Біблії, знайдених у Кумрані, тільки 12 написані т.зв. палеоєврейським письмом. Це письмо було використано в деяких біблійних текстах, а також у грецьких перекладах для виділення божественного імені. З цієї причини в ньому незабаром побачили спеціальне письмо, пов'язане з цариною сакрального, і припустили, що сувої, повністю написані ним, повинні мати особливе значення. Із цим припущенням може бути узгоджений і той факт, що насамперед збереглися написані цим шрифтом книжки П'ятикнижжя (Вих/Лев/Числ/Втор), а також книжка Йова, чим демонструвалося, що необхідно розглядати цю останню як рівноцінну Торі в силу її походження від Мойсея. Палеоєврейські рукописи з Кумрана не можуть бути віднесені до певної текстової традиції; більшість стоять близько до є передсамаритянської, що представляє незалежну традицію. У цьому відношенні ці рукописи не відрізняються від інших (Е. Тов, Е. Ульріх).

Вірно одне з двох: або за допомогою використання цього письма хотіли досягти відомого зв'язку зі старою традицією (архаїзація в хасмонейську епоху), або пояснення архаїзації треба шукати в соціологічному контексті відповідних рукописів. Усі ці твори належать до докумранського часу. Тоді, ймовірно, вони побутували в саддукейських колах (Е. Тов); К. А. Метьюз (Mathews), навпаки, зводить їх до єссейської "моїсеєвої ментальності". У талмудичний час використання цього письма у священних текстах було заборонено (b.Sanh. 21b),

тому що воно вважалося письмом "звичайних людей", наприклад, самаритян.

7

1.4. Значення Рукописів для Фіксації Біблійного Тексту

Рукописи Мертвого моря грають ключову роль у вивченні еволюції біблійного тексту. Якщо раніше кодекси сім'ї бен Ашер використовувались для фіксації тексту, то тепер рукописи Мертвого моря дозволяють вивчення початкових етапів цього процесу. Деякі рукописи, зокрема ті, що віднесені до фази формування відповідних книжок або до періоду, наступного за ними, допомагають зрозуміти етапи становлення біблійних текстів.

1.5. Значення для Єврейської Біблії та Старого Заповіту

Бібліотека ессейсько-саддукейської групи з Кумрана, незважаючи на оцінки її як "сектантської", має величезне значення для розуміння історії тексту як єврейської Біблії та Старого Заповіту. Дослідження цих рукописів вказує на те, що їх значення не обмежується виключно релігійними аспектами, але також розкриває соціокультурні трансформації у єврейському світі.

Рукописи Мертвого моря є надзвичайно важливим археологічним та текстовим скарбом, який не лише розширює наше розуміння біблійного тексту, але й відкриває нові горизонти для вивчення історії, культури та релігії стародавніх євреїв. Класифікація, різноманітність та значення цих рукописів сприяють унікальності їхнього внеску в наше знання про минуле.

РОЗДІЛ 2. Лінгвістичний Аналіз та Датування Рукописів Мертвого

8

моря

2.1. Мовні Особливості Рукописів Мертвого моря

Лінгвістичний аналіз рукописів Мертвого моря виявляється важливим етапом дослідження, спрямованим на розкриття їхнього походження, структури та етапів розвитку. Отже, цей розділ зосереджується на лінгвістичних особливостях рукописів та методах датування, які визначають їхню хронологію.

Більшість рукописів Мертвого моря написані єврейською мовою, здебільшого використовуючи "ассірійське" квадратне письмо як стандарт. Це стає важливим елементом для лінгвістичного аналізу, оскільки спостереження за змінами у шрифті дозволяє встановити етапи написання та розвитку тексту.

2.2 Палеографічний Аналіз та Датування Рукописів

З використанням палеографічного методу, зокрема розробленого Ф. М. Кроссом, вдалося встановити відносно точні дати рукописів. Аналіз змін у формі літер та почерку грає ключову роль у приблизному визначенні років їхнього написання.

2.3. Палеоєврейське Письмо та Його Значення

Зазначено, що лише 12 рукописів Біблії використовують палеоєврейське письмо, яке було використано як у біблійних текстах, так і у грецьких перекладах для виділення божественного імені. Це письмо пов'язане із сакральністю та вважалося особливим, що підкреслює значення рукописів, які ним написані.

2.4. Палеоєврейські Рукописи та Традиції Тексту

Розгляд палеоєврейських рукописів розкриває, що вони не відносяться до конкретної текстової традиції, але більшість мають близькість до є передсамаритянської традиції. Питання про те, чи спрямовувалася використання цього письма на зв'язок із старою традицією чи соціологічний контекст, залишається відкритим.

2.5. Динаміка Розвитку Мови та Письма

Динаміка розвитку мови та письма в рукописах Мертвого моря надає можливість вивчення не лише лінгвістичних аспектів, а й соціокультурної еволюції єврейського співтовариства часів їхнього написання.

Лінгвістичний аналіз рукописів Мертвого моря виявляється необхідним елементом для розуміння їхнього походження, етапів розвитку та значення в історії біблійного тексту. Датування рукописів за допомогою палеографічного аналізу розширює наше розуміння часових рамок їхнього написання та їхньої ролі в розвитку єврейської писемності.

ВИСНОВКИ

Метою даної курсової роботи було вивчення місця, ролі та значення рукописів

Мертвого моря в історії біблійного тексту. Основний акцент роботи був зроблений на лінгвістичному аналізі та датуванні цих рукописів, що визначило їхню хронологію та лінгвістичні особливості.

У ході дослідження виявлено, що більша частина сувоїв Мертвого моря належить до релігійних творів, класифікованих на "біблійні" та "небіблійні". Окремі категорії, такі як "Тфілліни і мезузи", "Документи", "Листи" та "Вправи в письмі", визначають різноманітність матеріалів і важливість їхнього контексту.

Лінгвістичний аналіз підтвердив важливість "ассірійського" квадратного письма та його розвитку у рукописах Мертвого моря. Палеографічний метод Ф. М. Кросса дозволив точно датувати рукописи та встановити етапи їхнього написання.

Особливе значення приділено палеоєврейському письму, використаному в обмеженій кількості рукописів. Це письмо відігравало роль у виділенні божественного імені та припускалось, що рукописи, написані цим шрифтом, мали особливе релігійне значення.

Рукописи Мертвого моря збагачують наше розуміння біблійного тексту та історії єврейського народу. Їхня різноманітність та класифікація свідчать про багатогранність релігійного досвіду та культурного контексту тогочасних євреїв. Лінгвістичний аналіз та датування рукописів відкривають перед нами не лише етапи еволюції тексту, але і динаміку розвитку мови та письма в той період.

Таким чином, рукописи Мертвого моря, вважаючи їхню багатогранність та важливість для розуміння культурного та релігійного спадку стародавніх євреїв,

продовжують залишати великий вплив на сучасне дослідження біблійного тексту та історії єврейської цивілізації.

Теги