Історія православного догматичного богослів’я в Україні

ЗМІСТ

вступ.........................................................................................................................з

РОЗДІЛ 1. Вчення святих отців Церкви про Бога-Творця світу....................4

1.1. Перші спроби систематизації (II - V століття).............................................4

1.2 Розвиток догматичного богослов’я (IV - VIII століття)..............................4

1.3 Київське догматичне богослов’я (XIX - XX століття).................................5

1.4 Внесок українських богословів (XX - XXI століття)....................................5

РОЗДІЛ 2. Розвиток догматичного богослов’я (IV - VIII століття)................6

2.1. Розвиток догматичного богослів’я.................................................................6

2.2 Київське догматичне богослов’я (XIX - XX століття)................................6

ВИСНОВКИ...............................................................................................................8

ВСТУП

Історія православного догматичного богослов'я є невід'ємною частиною довгого шляху розвитку християнської теології. Зокрема, догматична система визначає спосіб викладу віровчення, в якому окремі істини і положення стають невід'ємними частинами великого цілого. У своєму становленні ця система ставала відповіддю на виклики часу, прагнення забезпечити систематизацію та зручність у передачі віроучительних істин.

Ця курсова робота присвячена розгляду історії православного догматичного богослов'я в Україні, охоплюючи різні періоди від ранніх століть існування Церкви до сучасних часів. У цьому контексті, робота базується на тексті, який визначає догматичну систему та встановлює основні принципи її побудови. Розглядаючи розвиток цієї системи, ми звертатимемось до важливих фігур, які внесли свій внесок у формування догматичного богослов'я, а також аналізуватимемо специфічні риси та внесок українських богословів у цей процес.

Історія цієї розвиваючоїся області богослов'я в Україні допомагає зрозуміти, як еволюція догматичного богослов'я відбувалася під впливом культурних, історичних і релігійних змін. Вивчення цієї теми розкриває важливі аспекти віри та поглиблює наше розуміння того, як християнство укорінюється та еволюціонує в українському контексті.

РОЗДІЛ 1. Вчення святих отців Церкви про Бога-Творця світу

1.1. Перші спроби систематизації (II - V століття)

Догматична система - це спосіб викладу віровчення, в якому всі окремі істини і положення є частинами, пов'язаними в єдине ціле. З перших століть існування Церкви виникає прагнення структурувати християнське віровчення в систематичному вигляді, спрямоване на зручність як викладу, так і сприйняття віроучительних істин. Догматичні системи мають відповідати визначеним вимогам, зокрема відсутності внутрішніх протиріч та чіткої межі між догматами і богословськими думками.

У перші століття існування Церкви прагнення викладати віровчення в систематичному вигляді виявилося у роботі Климента Олександрійського "Стромати", яка, хоч і була спробою, не стала повноцінною системою. Однак наступник Климента, Оріген, у своїй праці "Про начала" вдалося створити першу цілісну систему християнського богослов'я. Ця система, хоч і недосконала, вплинула на розвиток богослов'я, хоча була піддана анафемам Вселенських соборів через помилкові передумови.

1.2 Розвиток догматичного богослов'я (IV - VIII століття)

Святий Кирил Єрусалимський та святі Григорій Нісський і Феодорит Кіррський внесли свій внесок у побудову системи догматичного богослов'я. На Заході перша спроба систематичного викладу догматів була здійснена Лактанцієм та

4

блаж. Августином. Найдосконалішою працею стала "Джерело знання" преп. Іоанна Дамаскіна (VIII ст.), що є вершиною систематизації святоотецької богословської думки.

1.3 Київське догматичне богослов'я (XIX - XX століття)

В історії російської богословської думки важливий внесок вніс митрополит Макарій Булгаков із своєю працею "Православно-догматичне богослов'я" у середині XIX століття. Однак його підхід виявився схоластичним та частково спираються на західних догматистів. Митрополит Філарет Гумілевський спробував подолати цей схоластичний вплив у своїй роботі, але вона не набула широкого поширення.

1.4 Внесок українських богословів (XX - XXI століття)

На початку XX століття в Україні з'явилися богослови, які працювали над побудовою догматичних систем. Сучасні українські богослови, такі як..., продовжують цю традицію і розвивають православне догматичне богослов'я в контексті сучасності.

Історія православного догматичного богослов'я в Україні виявилася складною та багатошаровою. Від перших спроб систематизації в ранніх століттях до внеску російських та українських богословів у XIX-XXI століттях, розвиток догматичного богослов'я в Україні відображає вплив та взаємодію різних течій та традицій в християнському богослівю.

РОЗДІЛ 2. Розвиток догматичного богослов'я (IV - VIII століття)

2.1. Розвиток догматичного богослів'я

У четвертому і восьмому століттях християнське богослов'я зазнало важливих змін і розвитку, що визначило долю догматичних систем. Святий Кирил Єрусалимський (IV ст.) став одним із видатних представників цього періоду, внісши свій внесок у розбудову догматичного богослов'я. Його "Огласительні слова" є глибокою працею, спрямованою на освіту та духовний розвиток, але її характер пропедевтичний, орієнтований на оголошених, а не членів Церкви.

Інший визначальний момент цього періоду - "Велике Огласительне слово" святого Григорія Нісського (IV ст.), де він подає скорочений виклад божественних догматів. Ця праця виявилася важливою для формування системи догматичного богослов'я, надаючи структурований погляд на основні віроучення.

У першій половині V століття архієпископ Феодорит Кіррський розробив свою "Скорочену систему догматичного богослов'я", де він спробував охопити різні догматичні питання та їх зв'язки. Це було значущим кроком у розвитку християнської думки того часу.

2.2 Київське догматичне богослов'я (XIX - XX століття)

На початку XIX століття в Росії з'явилися видатні богослови, які внесли вагомий внесок у побудову догматичних систем. Митрополит Макарій (Булгаков) презентує свою працю "Православно-догматичне богослов'я" (18491853), яка, не дивлячись на деяке схоластичне витівате, стала цікавим підходом до систематизації віроучення.

Однак робота архієпископа Філарета (Гумілевського) "Догматичне богослов'я" (XIX ст.) була спрямована на подолання схоластичного впливу, який виявився присутнім у праці Митрополита Макарія. Незважаючи на це, твір не отримав широкого визнання.

У цьому контексті можна також взяти до уваги "Досвід догматичного богослов'я" архієпископа Канівського Сильвестра (Малеванського) - об'ємну працю в п'яти томах, яка пропонує історичний метод викладу догматів, вказуючи на розвиток догматичного вчення Церкви в історичній перспективі.

Ці праці відображають різноманіття та розвиток російського догматичного богослов'я, яке становить важливий внесок у формування християнської думки в XIX - XX століттях.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження історії православного догматичного богослов'я в Україні стає очевидним, що ця область тісно пов'язана з динамікою християнської теології та віровчення протягом великого періоду розвитку Церкви. Однією з ключових рис цього еволюційного процесу є спроби систематизації віровчення, які відповідали викликам та потребам свого часу.

Перші спроби систематизації, представлені працею Климента Олександрійського та подальшими розвитками від Орігена та інших вчених IV -V століть, свідчать про прагнення структурувати істини в християнському вченні. Також важливою була роль святого Григорія Нісського та інших богословів, які спробували зробити це в середні віки.

У розвитку богослов'я в Росії, відзначаємо праці видатних діячів, таких як митрополит Макарій, який, не дивлячись на схоластичний характер, вніс вагомий внесок у структурування віровчення. Проте, намагаючись подолати схоластичний вплив, архієпископ Філарет не досяг значущого визнання.

Зокрема в Україні, зокрема у XIX - XX століттях, богослови спробували адаптувати догматичні системи до нових умов і потреб свого часу. Однак, схоже, що ці спроби ще не досягли широкого визнання або не визначились як відзначні події в історії православного догматичного богослов'я.

Загалом, дослідження свідчить про те, що догматичне богослов'я постійно адаптується до змін у суспільстві та релігійних контекстах, а його розвиток завжди має великий імпакт на внутрішнє життя Церкви. Вивчення цієї історії допомагає розуміти, як християнське віровчення та богослов'я укорінюються в

культурному та історичному контексті України, викликаючи не лише відданість вірою, а й рефлексію над

Теги