Концепція вищої духовної освіти Української Православної Церкви

КОНЦЕПЦІЯ ВИЩОЇ ДУХОВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Дана Концепція складена у відповідності до Статуту про управління Української Православної Церкви і містить основи діяльності та напрями розвитку системи вищої духовної освіти Української Православної Церкви.

1. ВСТУП

1.1.    Питання розвитку вищої духовної освіти є пріоритетними для здійснення Українською Православною Церквою Богом покладеної на неї місії. У зв’язку з цим діяльність вищих духовних навчальних закладів знаходиться під особливим наглядом Предстоятеля Української Православної Церкви і Священного Синоду. Учбовий Комітет при Священному Синоді Української Православної Церкви (далі Учбовий комітет) є синодальним органом, через який Предстоятель Української Православної Церкви і Священний Синод координують діяльність системи вищої духовної освіти Української Православної Церкви.

1.2.    Основним завданням реформування системи вищої духовної освіти Української Православної Церкви є здійснення необхідного рівня підготовки кандидатів для пастирського служіння, богословів та фахівців інших форм церковного служіння, а також створення умов для суспільного визнання значимості вищої духовної освіти і соціальної інтеграції випускників вищих духовних навчальних закладів. Вирішення поставленого завдання забезпечується, зокрема, створенням принципів сумісності системи вищої духовної освіти з вітчизняною світською системою вищої освіти, а також з міжнародною системою богословської освіти.

1.3. Побудова ефективної системи вищої духовної освіти передбачає створення нормативної бази вищої духовної освіти та системи управління і контролю.

2. УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ДУХОВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

2.1.    Принципи діяльності та управління навчальних закладів в системі вищої духовної освіти Української Православної Церкви регулюються Статутом про управління Української Православної Церкви, рішеннями Священного Синоду, статутами (положеннями) вищих навчальних закладів, закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та державними нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки.

2.2.    Відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви вищі духовні навчальні заклади всіх типів провадять свою діяльність під особливим наглядом Предстоятеля Української Православної Церкви, який здійснюється через Учбовий Комітет при Священному Синоді Української Православної Церкви.

Вищі духовні навчальні заклади входять до юрисдикції того єпархіального архієрея, на території єпархії якого вони знаходяться.

Вищий духовний навчальний заклад засновується згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви за клопотанням єпархіального архієрея, підтриманого Учбовим комітетом. За дорученням Священного Синоду Української Православної Церкви Учбовий Комітет проводить атестацію вищого духовного навчального закладу на право здійснення освітньої діяльності.

2.3.    Вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом та спеціальністю «Православне богослов’я» та інших форм церковної діяльності, статути яких зареєстровані державними уповноваженими органами управління у сфері освіти і науки, за рішенням Священного Синоду координують свою діяльність із Учбовим комітетом.

2.4.    Учбовий комітет є уповноваженим центральним органом церковної влади у галузі духовної освіти і науки, який здійснює свою діяльність за такими напрямками:

а)    адміністративний

-    забезпечення діяльності в системі вищої духовної освіти;

-    сприяння розвитку вищих духовних навчальних закладів;

-    атестація вищих духовних навчальних закладів на право здійснення ними освітньої діяльності;

-    інспектування вищих духовних навчальних закладів;

-    розробка церковних освітніх стандартів, внутрішніх типових статутів, системи діловодства, положень та інших нормативно-правових актів для вищих духовних навчальних закладів;

-    створення бази даних навчальних закладів в системі вищої духовної освіти;

-    створення системи стимулювання викладачів вищих духовних навчальних закладів до написання й захисту ними дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук в галузі православного богослов'я;

-    розробка механізму фінансового і матеріального забезпечення вищих духовних навчальних закладів;

-    формування та реалізація внутрішньоцерковної кадрової політики у сфері вищої духовної освіти;

б)    координаційний

-    взаємодія з іншими Синодальними установами Української Православної Церкви;

-    сприяння співробітництву між навчальними закладами в системі вищої духовної освіти;

-    сприяння науковим, дослідницьким і освітнім ініціативам вищих духовних навчальних закладів;

-    сприяння співробітництву навчальних закладів в системі вищої духовної освіти зі світськими навчальними та науковими установами;

-    координація богословських факультетів, відділень, кафедр, які діють в структурі світських вищих навчальних закладів;

-    співпраця з органами державної влади в сфері освітніх ініціатив;

з

-    створення системи зв'язків із зарубіжними церковними та світськими освітніми і науковими установами;

в)    правовий

-    розробка пропозицій щодо внесення необхідних змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання вищої духовної (релігійної) освіти і статусу вищих духовних навчальних закладів;

-    надання правової допомоги в питаннях реєстрації та державного визнання статусу вищих духовних навчальних закладів;

г)    навчально-методичний

-    розробка і затвердження навчальних і методичних посібників, проведення семінарів і науково-практичних конференцій з удосконалення змісту освітніх програм і навчальних планів із залученням викладачів вищих духовних та світських навчальних закладів;

-    аналіз та впровадження нових технологій в освітній процес вищих духовних навчальних закладів;

-    створення єдиної системи електронних каталогів бібліотек вищих навчальних закладів в системі вищої духовної освіти;

-    підбір і розподіл навчальної, навчально-методичної та наукової літератури через централізований бібліотечний колектор;

д)    науковий

-    визначення актуальних напрямів розвитку богослов’я та церковної науки;

-    сприяння фундаментальним дослідженням у сфері богословських дисциплін, публікації джерел з церковної історії, архівних матеріалів, пам'яток християнської писемності і церковного мистецтва;

-    організація церковно-наукових конференцій, семінарів, круглих столів;

-    сприяння енциклопедичним церковно-науковим проектам;

е)    аналітичний

-    аналіз стану і динаміки розвитку системи вищої духовної освіти, розробка пропозицій по корегуванню і удосконаленню діяльності вищих навчальних закладів в системі вищої духовної освіти;

ж) видавничий

- координація видавничої діяльності вищих навчальних закладів в системі вищої духовної освіти;

-рецензування та друк підручників, навчальних і методичних посібників, наукової літератури.

2.5.    При Учбовому комітеті здійснює свою діяльність Вища Церковна Атестаційна Комісія (ВЦАК), яка розглядає результати захисту кандидатських і докторських дисертаційних робіт в спеціалізованих вчених радах Духовних академій, а також клопотання вчених рад вищих духовних навчальних закладів про присвоєння вчених звань доцента і професора. Рішення ВЦАК набирають чинності після затвердження їх Предстоятелем Української Православної Церкви.

2.6.    При Київській Митрополії Української Православної Церкви формується фонд фінансової підтримки вищих духовних навчальних закладів. Право фінансової підтримки мають вищі духовні навчальні заклади, які пройшли атестацію та отримали дозвіл на провадження освітньої діяльності. Обсяг фінансової підтримки щорічно подається Учбовим комітетом і затверджується Предстоятелем Української Православної Церкви.

3. СТРУКТУРА ВИЩИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Вища духовна освіта Української Православної Церкви здійснюється в наступних типах навчальних закладів: Духовне училище, Духовна семінарія, Духовна академія, а також в інших типах вищих навчальних закладів та структурних підрозділів, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом та спеціальністю «Православне богослов’я» та інших форм церковної діяльності.

3.1.    Духовне училище

3.1.1.    Духовне училище - вищий духовний навчальний заклад, що здійснює підготовку церковних працівників, згідно з Церковним освітнім стандартом про неповну вищу духовну освіту в сфері церковної діяльності.

3.1.2.    У духовному училищі існують наступні форми навчання: очна (стаціонарна) і заочна. Нормативний термін засвоєння програми - 2 роки.

3.1.3.    Підготовка церковних працівників здійснюється через засвоєння ними основ православної віри, основ духовного життя православного вірянина, християнських норм моральності, а також розумінні православного богослужіння.

3.1.4.    Після закінчення духовного училища вихованці здають випускні екзамени. Випускнику видається диплом про неповну вищу духовну освіту з присвоєнням кваліфікації в окремих сферах церковної діяльності.

3.1.5.    У духовному училищі формуються педагогічна, адміністративна і виховна ради, утворюються відділення, проводиться навчально-методична та виховна робота. У духовному училищі викладачі повинні мати базову або повну вищу духовну освіту.

3.2. Духовна семінарія

3.2.1.    Духовна семінарія - вищий духовний навчальний заклад, що здійснює підготовку кандидатів для пастирського служіння та богословів згідно Церковного освітнього стандарту базової вищої духовної освіти фахівця в галузі православного богослов'я.

3.2.2.    В духовній семінарії існують наступні форми навчання: очна (стаціонарна) і заочна. Нормативний термін засвоєння програми - 4 роки.

3.2.3.    Підготовка кандидатів для пастирського служіння здійснюється через засвоєння ними православного віровчення, основ духовного життя, християнських норм моральності, а також через прищеплення любові до православного богослужіння.

3.2.4.    Після закінчення семінарії вихованці здають випускні екзамени або захищають випускну кваліфікаційну роботу. Випускнику видається диплом про базову духовну вищу освіту з присвоєнням кваліфікації в галузі православного богослов'я.

3.2.5.    У семінарії формуються вчена, адміністративна і виховна ради, утворюються кафедри, здійснюється наукова робота, викладачам можуть присвоюватися вчені звання доцента і професора. У семінарії викладачі богословських дисциплін повинні мати вищу освіту, а для викладання богословських дисциплін вищу духовну освіту.

3.2.6. Семінарія реалізує програми підвищення рівня освіти священнослужителів та церковних працівників і їх кваліфікації в різних напрямах церковної діяльності.

3.3. Духовна академія

3.3.1.    Духовна академія - науково-богословський, освітній і дослідницький центр, що здійснює підготовку священнослужителів, викладачів вищих духовних навчальних закладів з отриманням диплома про повну вищу духовну освіту, а також церковних учених та інших фахівців вищої наукової кваліфікації з науковим ступенем кандидата та доктора наук в галузі православного богослов'я.

Навчання в Духовній академії здійснюється згідно Церковного освітнього стандарту про повну вищу духовну освіту, а також стандарту підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації з науковим ступенем кандидата та доктора наук в галузі православного богослов'я і регламентується «Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів у системі вищої духовної освіти Української Православної Церкви».

3.3.2.    У Духовній академії існують наступні форми навчання: очна (стаціонарна) і заочна. Для отримання диплома про повну вищу духовну освіту нормативний термін засвоєння програми - 2 роки. Для підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації: кандидата наук у галузі православного богослов'я за очною формою навчання 3 роки, за заочною - 4 роки, здобувача - до 7 років; доктора наук в галузі православного богослов'я 3 роки, здобувача - до 7 років.

3.3.3.    Завданням Духовної академії є розвиток церковної богословської науки та вдосконалення системи вищої духовної освіти.

3.3.4.    Право вступу до Духовної академії належить особам, які мають базову вищу духовну освіту (семінарія).

3.3.5.    Після закінчення Духовної академії вихованці здають випускні екзамени і захищають випускну кваліфікаційну роботу. Випускнику видається диплом про повну вищу духовну освіту з присвоєнням кваліфікації в галузі православного богослов'я.

Підсумком навчання в аспірантурі та докторантурі Духовної академії має стати захист дисертаційної роботи. Аспірантам і докторантам, які успішно захистили дисертації, присвоюється науковий ступінь кандидата або доктора богослов'я.

3.3.6.    В Духовній академії формуються вчена, адміністративна, виховна і спеціалізована ради, організовуються кафедри і можуть бути створені відділення, центри, лабораторії. На кафедрах проводиться освітня, навчально-методична та наукова робота. Більшість викладачів Духовної академії повинні мати науковий ступінь.

3.3.7.    В Українській Православній Церкві існує дворівнева система наукових ступенів - кандидата та доктора наук в галузі православного богослов'я.

3.3.8.    Кандидатам наук в галузі православного богослов'я надається право написання та захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі православного богослов'я.

3.3.9.    Духовна академія реалізує програми перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів вищих духовних навчальних закладів, а також церковних фахівців.

3.4. Вищі навчальні заклади та структурні підрозділи, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом та спеціальністю «Православне богослов’я» та інших форм церковної діяльності.

До вищих навчальних закладів та структурних підрозділів, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом та спеціальністю «Православне богослов’я» та інших форм церковної діяльності належать університети, інститути, коледжі, факультети, відділення, кафедри. Вищі навчальні заклади та структурні підрозділи, які функціонують в світській системі вищої освіти за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви координують свою діяльність з Учбовим комітетом. Ця координація регламентується відповідно до угоди між Учбовим комітетом та вищим навчальним закладом або структурним підрозділом.

4. НАВЧАЛЬНА І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

4.1.    Навчальна діяльність у вищих духовних навчальних закладах передбачає засвоєння освітніх стандартів вищої духовної освіти, затверджених Учбовим комітетом при Священному Синоді Української Православної Церкви.

4.2.    Церковний освітній стандарт вищої духовної освіти фахівця в галузі православного богослов'я (семінарія) включає в себе загальнообов'язкові дисципліни нормативного циклу, які становлять не менше 80% навчального навантаження, і дисципліни варіативного циклу та факультативи, які становлять не більше 20% навчального навантаження. Співвідношення між загальнообов'язковими дисциплінами нормативного циклу і дисциплінами варіативного циклу та факультативами визначається вченими радами Духовних семінарій відповідно до потреб навчального процесу.

4.3.    Церковний освітній стандарт підготовки фахівця вищої наукової кваліфікації в галузі православного богослов'я (академія) включає в себе загальні дисципліни, які становлять не менше 30% навчального навантаження, та дисципліни спеціалізації, які становлять не більше 70% навчального навантаження, включаючи час на написання кваліфікаційної роботи. Співвідношення між нормативними дисциплінами і дисциплінами спеціалізації визначається вченими радами Духовних академій відповідно до потреб навчального процесу.

4.4.    Невід'ємною частиною освітнього процесу у вищих духовних навчальних закладах є методична, науково-дослідна та видавнича діяльність.

4.5.    Діяльність вищих духовних навчальних закладів передбачає розвиток освітніх і наукових зв'язків з вітчизняними і зарубіжними вищими навчальними закладами та науковими центрами.

5. ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

5.1.    Виховання кандидатів для пастирського служіння у вищих духовних навчальних закладах регулюється внутрішнім Уставом.

5.2.    Виховний процес у вищих духовних навчальних закладах носить комплексний характер і передбачає духовне зростання вихованців. Він охоплює всі сторони життя вихованців і включає в себе вимоги до їх дисципліни та успішності.

5.3.    Центральне місце у виховному процесі займає храм і участь у богослужінні та церковних Таїнствах вихованців і викладачів вищих духовних навчальних закладів.

5.4.    Вихованню та підготовці кандидатів для пастирського служіння сприяє ретельне вивчення Святого Письма, переймання досвіду життя Святих Отців, навчання правильній молитві і благочестю.

5.5.    Особистісному духовному зростанню вихованців сприяє постійне спілкування духівника, вихователів і наставників курсів з вихованцями, безпосередня участь викладачів у виховному процесі, підтримка високого духовного рівня викладачів, надання переваги викладачам, які мають духовний сан.

5.6.    Важливе місце у вихованні займає особистий приклад педагога і його взаємини з вихованцями у вищих духовних навчальних закладах. Навчання правилам християнського благочестя повинно здійснюватися вихователями, які мають живу і діяльну віру, щиру і самовіддану любов до Бога і людей.

Теги